ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN INTERNATIONAL LAW
Hanna Prokhazka · Juridical scientific and electronic journal · 2022
Прохазка г.а., к.ю.н., асистент кафедри теоретико-правових дисциплін Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Стаття пропонує широкий аналіз проблем міжнародно-правового регулювання становлення і розвитку штучного інтелекту.Штучний інтелект є новим явищем у правовому полі діяльності міжнародних організацій, ООН, Ради Європи, профільних установ інших міжнародних урядових і неурядових організації, у сфері функціонування приватного бізнесу, в національній юридичній доктрині і практиці розвинутих держав.Пришвидшена комп'ютеризація світу на фоні загальних глобалізаційних процесів зумовила актуальність порушених авторами проблем, яка полягає в тому, що новітні технології випереджають правовий, соціально-культурний, етичний розвиток людства, вступають у прямий конфлікт із релігійними цінностями.У статті проводиться загальний аналіз стану правового регулювання відносин, пов'язаних із використанням штучного інтелекту, досліджуються історичні та правові передумови появи штучного інтелекту, проблеми його правового визначення й закріплення на прикладах резолюцій Ради Європи, Єврейського Союзу, Етичного кодексу транснаціональних корпорацій і нормативних актів окремих держав світу.Резолюції провідних міжнародних організацій щодо використання штучного інтелекту не мають обов'язкового характеру, є рекомендаційними нормами «м'якого права», проте сприяють пожвавленню обговорення широкого спектру проблем на міжнародному рівні та спонукають до формування єдиних міжнародних стандартів у цій сфері.Правове регулювання відносин, пов'язаних із використанням штучного інтелекту, має безпековий характер для охорони суверенних прав держав і захисту персональних даних, зобов'язальний характер держав перед міжнародною спільнотою і власними громадянами з питань дотримання й захисту прав і свобод людини та громадянина, координації відносин економічного, політичного і соціального характеру.У статті звертається увага на те, що в міжнародно-правовій доктрині відсутнє визначення штучного інтелекту, а прийнята 2 грудня 2020 року Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, хоча загалом відповідає стратегії розвитку правового регулювання на міжнародному рівні, проте поки що не отримала подальшого втілення в окремих галузях національного права України.Водночас подальше запровадження в Україні цифрових технологій підштовхує державу до термінових кроків за прикладом інших розвинутих країн, оскільки штучний інтелект фактично є технологією, яка здатна забезпечити автономне управління цифровими процесами, які лежать в основі різних сфер діяльності держави і є необхідною складовою частиною подальших євроінтеграційних прагнень України.