An investigative experiment is an effective way to neutralize counteraction to the investigation of criminal offenses
Vladyslav Valerevych Nehrebetskyi · 2021
Пріоритетними завданнями кримінального судочинства є підвищення ефективності процесу розслідування кримінальних правопорушень.При цьому сучасна злочинність набуває більш небезпечних організованих форм.Тому є проблема боротьби з протидією з боку осіб, які намагаються перешкоджати слідчому на шляху розв'язання завдань розслідування.У практиці розслідування нерідко виникає необхідність перевірити інформацію або слідчу версію, висунуту на підставі отриманих даних.До групи так званих «перевірочних» слідчих дій, зокрема, належить слідчий експеримент 1 .Особливим різновидом слідчого експерименту є перевірка показань на місці 2 .Перевірка показань на місці являє собою процес зіставлення інформації, отриманої під час допиту й (або) ідеальних слідів пам'яті, з матеріальною обстановкою місця події за допомогою розповіді, демонстрації та пояснень особи, показання якої перевіряються, з метою виявлення її поінформованості про дані, що перевіряються або уточнюються, а також встановлення нових фактичних даних.Метою цієї статті є визначення психологічних основ взаємодії слідчого і підозрюваного під час проведення слідчого експерименту з метою перевірки його показань на місці події та розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо тактики подолання протидії у формі повідомлення неправдивих показань.1 Шейфер С.А.Познавательное значение следственных действий и их система.Вопросы борьбы с преступностью.1972.Вып. 15.С. 54. 2 Велика українська юридична енциклопедія: У 20 т.Т. 20: Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія / редкол.В.Ю.Шепітько та ін.Харків : Право, 2018.С. 583. Слідчий експеримент -спосіб подолання протидіїрозслідуванню кримінальних правопорушень Під протидією розслідуванню розуміють навмисну діяльність із метою перешкоджання вирішенню завдань розслідування і, зрештою, встановленню істини в кримінальній справі.Протидія розслідуваннюце категорія, яка входить до призабутої тактики злочинної діяльності (кримінальна тактика), що визначає типові способи вчинення і приховування злочинів, форми поведінки злочинця, його психологічні портрети, особливості протидії зацікавлених осіб, створення інсценувань та фальсифікацій 3 .Питання протидії розслідуванню кримінальних правопорушень досліджували Р. С. Бєлкін, Л. Я. Драпкін, С. Ю. Журавльов, В. М. Карагодін, А. М. Кустов, В. К. Лисиченко, О. Р. Ратінов, В. Ю. Шепітько, Б. В. Щур та інші відомі вченікриміналісти.Форми та різноманітні способи протидії розслідуванню кримінальних правопорушень та напрями їх подолання протягом тривалого часу були предметом наукових досліджень.О. Ратінов зазначав, що протидія розслідуванню злочинів може здійснюватися як в активній, так і в пасивній формах 4 .Під активною протидією він розуміє цілеспрямований вплив на носіїв доказової інформації або перешкоджання доступу до неї: давання неправдивих показань, обман, приховування та знищення речових доказів, створення інсценувань, примушення до давання неправдивих показань, непокора й прямий опір слідчому тощо.Пасивна ж протидія полягає в невиконанні необхідних дій: неповідомленні запитуваних відомостей, ненаданні допомоги, нез'явленні за викликом для провадження слідчої дії, замовчуванні відомих фактів, відмові від давання показань і т. д.Для сучасного етапу розвитку криміналістики є характерним перехід від вивчення протидії розслідуванню як феномена до створення системи способів, прийомів і методів подолання і нейтралізації протидії.Останнє є предметом вивчення в слідчій тактиці.На думку проф.В. Ю. Шепітько, одним із напрямів тактики подолання протидії є тактичні засоби подолання лжесвідчень і викриття неправдивих показань 5 .Питання протидії розслідуванню особливої актуальності набуло під час створення окремих методик розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами 6 .Б. В. Щур за результатами проведеного дослідження встановив такі форми протидії 3 Шепитько В.Ю.Криминалистика: Курс