SOME PROBLEMATIC ISSUES OF ENSURING THE ADMISSIBILITY OF ELECTRONIC EVIDENCE IN CRIMINAL PROCEEDINGS
В. І. Завидняк, A.O. Shylnikova · Juridical scientific and electronic journal · 2020
Завидняк В.І., к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики Університет державної фіскальної служби України Шильнікова А.О., здобувач другого (магістерського) рівня Навчально-науковий інститут права Університету державної фіскальної служби УкраїниСтаття присвячена висвітленню проблемних питань забезпечення допустимості електронних доказів у кримінальному провадженні.Наголошено, що зібрані з дотриманням встановленого законодавством порядку, об'єктивні та достовірні докази -основа судового процесу.Фальсифікація, приховування, спотворення доказів, подання неправдивих відомостей можуть привести до винесення помилкового, а відтак незаконного процесуального рішення (вироку).Виділено кілька видів критеріїв допустимості електронних доказів, а саме: загальні, які притаманні всім доказам; спеціальні, властиві тільки електронним доказам.Зазначено, що для того щоб служити доказом у кримінальній справі, фактичні дані (електронні докази) повинні бути отримані: 1) належним суб'єктом доказування, 2) належним способом збирання доказів і 3) з належного джерела доказів.Звернено увагу, що у літературі виділяють ряд додаткових вимог до електронного документа як джерела судового доказу: по-перше, електронний документ повинен містити лише відомості про обставини, які підлягають встановленню по справі, тобто відомості про наявність або відсутність ознак суспільно небезпечного діяння в діях підозрюваного.По-друге, завжди повинна існувати можливість ідентифікації і автентифікації інформації, що міститься в електронному документі.Для отримання інформації з електронних джерел запропоновано проводити «обшук за допомогою віддаленого доступу», де, на відміну від обшуку в класичному його розумінні, вилучення виявлених документів не відбувається, оскільки здійснюється копіювання вихідної інформації, яка залишається в обстежуваній системі.Наголошено, що електронні докази в певних випадках є єдиними доказами винності або невинності особи у вчиненні злочину.Зазначено, що до електронних доказів повинні пред'являтися більш суворі вимоги, оскільки для оцінки їх потрібні спеціальні пристрої, а так само і залучення осіб, які володіють знаннями у вузькій сфері науки.Крім того, електронні докази легко можуть бути піддані змінам або ж можуть бути знищеними.Отже, особливо важлива своєчасна і правильна фіксація електронних доказів.З урахуванням розвитку інформаційних технологій і особливостей їх функціонування запропоновано введення в КПК України нового виду доказів, заснованих на електронній (цифровій) інформації, а також нової слідчої дії (віддаленого обшуку), що дозволить не тільки технологічно коректно, але і юридично обґрунтовано отримати таку інформацію.